Осінь сьогодні пронизана світлом
В якій кожний проміжок часу це горизонти блаженства
Коли ти надворі, то усміхаєшся вітру
Ти знаєш що він дує у вітрила шаленства…
Після ранкового дощу, вино затікає у лабіринт
У якому сотні, ні тисячі наших маршрутів
Твій сміх краще забинтовує рани, ніж бинт
І з тобою я готовий стрибнути вниз без парашуту…
