Престол порожній
Тиша звідусіль
Таких повернень не було й не буде
І все одно чи бог чи просто люди
Хтось просто мусить виїсти цю сіль
Ти маєш врешті
Встати із колін
І розігнати воронів навколо
Вже сходить сонце он за частоколом
І гірко пахне змінами полин
Останній погляд
Хрипом із легень
Твій світ зникає в срібних краплях ртуті
Чужі пунктири на твоїх маршрутах
Зітруться в попіл. Ти відкриєш день
Поважна Доля
Вічний шум узбіч
Сьогодні ти натрапиш на дорогу
Лише вперед а всі твої тривоги
Це тільки пил на віях у сторіч
