Іноді просто бракує сили.
Хочеться жити, та кожен раз
Враження, ніби мене втопили, -
І течіє́ю відносить час.
Як зрозуміти себе і піднятись?
Ноги не хочуть вже далі йти.
Як припинити за всім побиватись,
Зняти вітрила, спалити мости?..
Знов крок за кроком по підвіконню.
Пальцем по шибці... Мов з кров'ю дощ.
Хто винуватець мого безсоння?
Ти... і байду́же відлуння площ.
Зворушливо! 
