У давно забутих парках
Часом стигне наший слід.
Губ сплетіння в дальніх лавках
Замітає зимній сніг.
Забуті серцем п’янки, пошлість,
В моїм горять, мов купина.
Тепер ж кипить в мені жорстокість,
Тепер кипить в мені вина.
Прокляв я те фальшиве щастя,
Душа в кутку одна ридає.
Любов моя - чорту причастя,
Серце в хлорі лиш купає.
Де твої обійми, жвавість?
Чому це все вже не вернеш?
Тепер же ти, як моя радість,
Байдуже знову обминеш
