Вила на місяць, вовчиця вечорами,
Їй так хотілося туди, на небеса, до мами,
Ще маленькою, незграбною, була,
Проходили роки, доросла стала, розцвіла....
І вовк один до неї залицявся,
Все якнайкраще він зробити намагався,
Подарки дарував, боявся,
Фізкультурою щодня, займався....
Любив запросити на шашличок,
Зимою запросити, на каток,
Одного разу пропозицію зробив,
Тепер у лісі бігає юрби наплив....
Вовчиця хазяйнує, розвивається,
Ділами добрими, цікавими займається,
А вовк їм їсти добуває,
Ні хвильки спокою немає....
Тепер усі попідростали,
Самі батьками поставали,
Старі вовки собі кайфують,
Пишуть пісні, вірші рифмують....
