В Парижі в самій столиці,
Живе там Фабріце, старенький,
Цілий день жує цукерочки, лакриці,
Такий, як гном веселий та смішненький...
Він любить мабуть все на цьому світі,
Захоплення, ідеї й плани розмаїті,
Спокійно плине, як струмок дзюрчить,
Життя окрашується, дзвенить, біжить...
А над Парижом небеса, блакить,
Романтика, щасливі усмішки і круасани,
Так хочеться йому прижатися до мами,
Життя жевріє там, кипить, а поїзд вдалі мчить...
Фабріце, наче фабрика якась,
І нащо мені Україна та здалась,
Поїду я у Францію, знайду коханого,
Лицара довгожданого, гарного, вбраного...
Буде сердечкеми щодень мене засипати,
Буду я про любов романи ті щодня читати,
Квіти, повітря і смачні сніданки,
До вечора, пізні гулянки...
ID:
827112
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 28.02.2019 03:02:01
© дата внесення змiн: 28.02.2019 19:27:57
автор: ПашкаPashka
Вкажіть причину вашої скарги
|