Закони....
Є різні закони в країнах різних,
Права і обов'язки, для всіх людей,
Тюремні карання, смертні вироки,
Самосуд згрупованих людей...
Десь краще дбають, дітям помагають,
Хворих лікують і дають продукти,
Психологічна допомога,
Поліція, швидка, пожарна...
Де б'ють дітей, нешанують, знущаються,
Непросто так буває, важко жити,
Як добре, що є охорона,
Різноманітна, підмога....
Мамина сльоза...
Коли побачила у мами на щоці, сльозу,
- неплач матусю, - тихо їй скажу,
- все буде добре, непереживай,
Попий водички, спаточки лягай....
А я поприбараю, їсти наварю,
Від всього злого заховаю, захищу,
Щоб ти лишень мені здоровою була,
Щоб з кожним днем раділа і цвіла....
А наш татусь найкращий, добрий,
Такий чутливий, працьовитий,
Ми будем його слухать, поважати,
І подаруночки маленькі, дарувати....
Його величність, він неначе цар, ми ж слуги,
Непотерпимо в домі нашому, напруги,
Недоброзичливців у нас немає бути,
Ну а про все погане й негатив, забути....
Неплач тутусю і на них ти, незважай,
Як знаєш, чуєш серцем, так і поступай,
Молися, в Бога помочі, проси,
Цвіти і дихай, пости і живи....
Прошу вас, мої рідні, милі, найближчі,
За усе золото, срібло, алмази, дорощі,
Ви такі гарні, милі, симпатичні, як звірятка,
Такі собі прості, суєтні люди, забіятка....
Мені так боляче, коли якісь нерозуміння,
Так треба щастя, радості, терпіння,
Віра, Надія, Любов - мої тьотюні,
Такі гарнюнічки, красуньки і манюні....
Все помаленько, нікуди спішити,
Лишень би помилок, ненаробити,
Тихенько, просто, просто жити....
Присвячується моїй родині!....
Я вас всіх дуже-дуже сильно люблю! Прошу у всіх вибачення, що нетак було і звичайно бажаю усім миру, злагоди, здоров'ячка, тепла....
*
Крок за кроком...
Назарко, Яночка, Дмитрик,
Антончик, Златочка, Діанка,
Крок за кром, виростають вони,
Немовби у лісі, гриби...
Вже дорослі такі, вже не діти,
Куди їх завести, куди їх подіти,
Матусі голови морочать, переживають,
Наказують, пильнують і повчають...
Таке життя, дитина підростає,
Свій вибір вільний, собі вибирає,
На шлях лишень, щоб міцно стати,
Щоби в житті важкому, непропати...
Страдать несправедливо, хрест нести,
Щоночі плачучи в подушку, кричучи,
Крок за кроком, крокує крок,
Ненажати би на курок.....
Від вічності, від аду, на крок!.....
Ось такий, получився*
ID:
827684
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 04.03.2019 10:16:36
© дата внесення змiн: 04.03.2019 10:16:36
автор: ПашкаPashka
Вкажіть причину вашої скарги
|