Знов сиджу на кухні,четверта година ранку
П'ята кружка кави пішла ще до світанку
Перед очима пустий листок блокнота
Дивиться на мене , чекає монолога мого.
Я сиджу навпроти й не маю що йому сказати
Може досить нарешті писати
Може нехай цим займуться інші
Ті в кого є талант ті в кого гарні вірші.
Скільки ж раз мені казали "Стань дорослим"
"Облиш цю мрію. Перестань! Будь серйозним"
Та скільки б я не пробував з тим усім проститись
Та по ночам тексти починають снитись.
