Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836660
“Яких видовищ для народу -
подумав німф – в таку погоду
тепер народу влаштувати,
щоби було що оглядати?"
Згадав: в далечині далекій,
де з півночі летять лелеки
й тюльпани рано навесні,
прибути звідти слід весні.
А із весною не щораз
з'явиться знову до всіх нас
Медеї краю нереїд,
його тут знову бачив світ.
У нього біографія бурхлива,
він тут і там буяв щосили,
поїхав у північний край,
нагляд дружини виручав.
А хто такий зробив тут хід,
з подачі із чиєї? Був то німф?
І він вважає, що тепер
місць у сенаті набере.
Гадає, що ходяча сила
для нього зашумить уміло
ще й стрілки враз переведе,
і жар руками загребе.
Останні тануть сподівання,
не несподіване бажання,
проблему як комусь шукаєш,
то сам потім і розгрібаєш.
Комусь шукають ями очі?
То сам у неї і ускочиш,
теж хочеш гупнутись чолом?
Проблем тут майстер - на всі сто.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837968
29.05.2019.
Картина із інтернету.