Роки минають, наче
Пісок годинника падає
Крихтами вниз,
Минають наче листя
Осіннє впадає
У вирій небесний,
А вона ще стоїть,
А вона ще існує -
Стоїть Україна,
Стоїть - вона є.
Роками кроваві є
Рани, безпеці погані
І небезпечні, та
Виліковні, та не смертельні -
Що загортовують
Роками, віками -
Пам'ять ще свіжа,
Пам'ять і захисту
Не зникло бажання,
Існувати нам хочеться
Вічно, без того
Зупину, як було
Колись, жити
У пам'яті нації будемо,
Ми - українці. Навіки,
І навіть у потойбіччі,
Нічого не змінить -
І навіть забуття,
А поки живі -
Жива Україна.
