Прошу, не змушуй помирати...
(Хоч ти давно убив мене)
Не має сенсу знов тікати,
Бо це - ніколи не мине.
Прошу, не розкурочуй душу.
Це цвинтар тих, минулих мрій
Від них відмовитися мушу,
Та виправляти щось не смій!
Прошу, щоб не дививсь у очі
Давно вже їхній щезнув блиск
Слізьми залиті темні ночі
Який тобі і з цього зиск?
Прошу, щоб не тримав за руки
Не надихав життям щораз
Бо ти моя нестерпна мука,
Я ж - лиш одна, з твоїх прикрас.