Він міг здобути вічну славу,
Але здобув неуявиму кару.
Його примкнули до гори,
Та серце скрикнуло:"Бори!"
І до кінця ти знав,
Що кару зевсову ти вже пізнав.
Ти їх, людей так полюбив,
Що від тирана захистив.
Дав їм вогонь, нвдію,
І цим здійснив людей велику мрію.
Тебе прославили героєм,
І ти перед своїм останнім боєм,
Поєдинком з Зевсом глянув,
На людей, і їх життя і осягнув,
Їх всю безсилість,
Й яку зробив для них ти милість.
Ти міг здобути вічну славу,
Проте здобув неуявиму кару.
Ти - Прометей, титан,
Не зламав твій дух потік з кривавих
ран.
Він міг здобути вічну славу,
Але здобув неуявиму кару.
