Де ти є? бо я там,
де тебе ще нема.
Я попутними снами,
вже іду до тебе.
Кожен ранок чіпляюсь,
я за пам’ять твою.
Ароматом від кави,
ти вдихаєш мене.
Де ти є? Біля тебе,
вже немає мене.
Я кричу, що є сили,
ти не чуєш мене.
Де ти є? Бо мене,
розділяє вже Атом…
Вже росою вмиваю,
білі ноги твої,
а променем сонця
вже тепло я несу.
І вітри вже розносять,
всі частинки мої…
Не лишилось нічого;
тільки світло і ти.
Грудень 2019