Нагасався хлопчик цілий день.
Нахитався, як трава під вітром.
Вушками зловив аж сто пісень.
У очах заніс у дім пів світу.
Мамі хлюпнув хлопчик сонця два
з дна зіниць - на саме денце серця!
Кутає їх сон в казок слова,
ніч чіпає до стриху відерце,
повне хмарно-синьої води,
у якій купалась тиша-риба.
Виринають сни й пливуть сюди...
Місяцева б'ється в вікна скиба...
Хлопчик спить. Спить мама й срібна ніч.
Їм співає море, світ вуркоче...
Засинайте й ви. Та чим скоріш!
Ранок - раз - і п'ятку залоскоче.