життя людей — не їх власність, якою вони можуть розпоряджатись як завгодно: воно дар, який необхідно виправдати.
Л.Толстой
Життя — не твоє майно:
Розтринькай як хочеш!
Воно нам у борг дано —
Зробити щось гоже,
Зростити щось путнє в нім,
Знайти собі плату —
Цей дар оправдати.... Втім,
Тут потрібно гарту:
Бажання складати в ряд —
Надпусте й важливе,
Пускати коріння в сад,
Де зростає сила.
Безжально стинати лінь,
Обривати зжите.
Прийнявши і сонце й тінь
Цвіт новий завити.
Любити цей світ в собі
І себе у світі.
Не спати у гаразді,
А в біді не мліти.
Утверджувати життя
Виправда́нням в дії.
Віджити себе до дна
В почуттях, що зрілі.
