Ходити все здавалось просто,
Що-небудь їсти, коли попало,
Багато пити, щоб не пропало,
Усяким бути в приливі злості.
Вагу обходив при своїм рості,
Вона значною вперто ставала.
Розваг здавалось щораз мало,
До ранку чудові бували гості.
Настали дні пекельного болю,
Прості речі стають недосяжні,
Миритися важко з тою роллю.
На суді тіла стане присяжний,
Навіть шкодить дрібочка солі,
Мікстур обрид смак бодяжний.
(Сонет)
27 жовтня 2009 р.