зелені, мов очі собак уночі, ліхтарі
висвічують розчеnірені пальці дерев,
що тягнуться до облізлих рудих вагонів,
напханих цукерками до самого верху,
і повітря, м'ятне й липке,
як годиться у липні,
липне до щік і до носа -
так приємно,
що не буду витирати його рукавом
"з третьої колії відправляється потяг", -
лагідний жіночий голос відкілясь з неба
до мене говорить
ія звертаю на стежину тоненьку,
що
звивається
уздовж Абіссініі
повз
бородатих залізничників,
спокійних, як вечір при заході сонця,
що шукають метали,
і один
попросить в мене
кілька гривень
на дюшески,
на барбариски
• Абіссінія - самоназа мікрорайону в Миколаєві
