Ти космічна свята, мов Діва Марія.
Ховаєш свої чорнії діри під сукню.
Та для мене ти - ментальна повія
(Думками обмацала майже всю кухню).
Від тремору мерехтять твої зорі.
Скоро накриє нас сонячним вибухом.
Скоро твої орбіти лИшаться голі -
Пояс астероїдів зніму легким рухом.
Червоні сигнали, крики всіх давачів -
Порушив герметику твОго скафандру
Чужорідній об'єкт. Хм, навіть не знаю чий.
Та шукать ізоленту мені зараз впадло.
Пробиватимеш в темряві свої кротовини,
Забудь про Галактику, лишися під ковдрою.
Я вірний (майже), наскільки може людина.
А от тобі личить бути ментальною хвойдою.
