Час не стоїть на місці, він змінює нас,
Краса твоя розчиняється в соусі змін.
Лишається через роки із вроди тлін,
Набрати не можна юності про запас.
Не пробуй обману у шатах з прикрас,
Важке поле життя серед зрілості мін.
Час не стоїть на місці, він змінює нас,
Краса твоя розчиняється в соусі змін.
Я із юності тобі компліменти припас,
Слухай мене, коли ними роблю уклін.
Забрав дзеркала з нашої спальні стін,
Словом відновлю красу в котрий раз.
Час не стоїть на місці, він змінює нас.
(Рондель)
22 лютого 1996 р.