вже написані чорним по чорному
остаточні тривимірні істини_
інь та ян між півкулями – жорнами,
чия правда чию завтра гризтиме_
>
захлинається сумнів надією,
спотикаються зраждені висновки_
карт ретельно помічених віяло,
довгі тіні по колу навприсядки_
>
недолугих гіпотез абстракції,
перші-другі в ширенги над прірвою_
крил воронячих довгі овації,
щось до щему байдуже під шкірою_
>
теорему спасіння розвінчано_
лоб тавровано знаком належності_
вітер з півночі вкрав карти мічені,
лід екрану зрівняв протилежності_
