Є люди, що мають за спи́ною крила,
немов їм ходити так просто - несила -
літають вони.
Їх манять вершини! Їм хочеться сили.
І навіть крізь біди ступають красиво -
летючі човни.
І б'ються об борт тої легкості риби -
роззявлені пащі часу́́ й життя хиби -
те байдуже їм.
Розправлять нестримні по вітру вітрила,
життєвій жазі тій підкориться хвиля -
у волі їх дім.
Є люди, що мають за спи́ною крила.
Не раз надихає зневірених сила,
якою живуть.
Землі усміх сонця вертають сміливо.
Їх доля голубить - в їх легкості - диво
і міцності суть.
Гарно, Мар'яно!Певно, є крила! 
