Перший раз як побачив, подумав,
Ти моєю будеш на вік,
Лиш тоді не зрослось—була інша,
А тебе я добивсь через рік
Місяці перейшли у півріччя,
А за ними мабуть роки,
Ми сварились не часто, лиш двічі,
Й ображатись було не з руки.
Відтепер тільки Ми, тільки разом
Не залишили місця "комусь",
Ми забули звучать як образи,
Не згадаєм й до скону—клянусь.
Все так солодко, ніби до чаю,
Та всьому приходить кінець,
Він прийде і до нас, відчуваю,
Тільки титул якому вінець.
Т.М.
