Не знайдеш тут вишуканих рим.
І цей сюжет не є новим.
Та він написаний серцем, отим,
Що хотіло просто бути щирим.
Щоб не піддатись брехні,
Не повести в оману,
Не згоріти у вогні,
Не загубитись у тумані.
Ніхто не знає, як правильно жити.
Але я, ніколи, в кохання не грався.
Ти хотіла лише дружити,
А я не зумів – закохався.
Мені без тебе погано,
З тобою – ще гірше.
Я мріяв про кохання,
Але про зовсім інше.
Не можу більше
Дивитись в твої очі.
Ти знаєш, біль ще
Відчуваю в грудях досі.
Ну скажи нарешті: що ти від мене хочеш?
Бо твої очі наді мною мають владу.
Але в той час, як голову словами морочиш,
Поглянувши, я зрозумів усю правду.
Ту правду, яка не прозвучала.
А написала б, чи розказала…
Та все ж очима її не замовчала.
Ти мене ніколи не кохала!
13.06.20
