Ми без імені входимо
у двері життя,
і не обираємо характер
та сутність.
Нас одягають у спортивне взуття,
щоб швидше вручити
диплом "Безрозсудність".
Ми без імені прагнемо
залишити свій слід,
і займаємось тим,
що відкидає жагу.
Нашу тінь завжди й всюди
змивають,
немов лід,
та обличчям жбурляють,
попри творчу мету.
Ми без імені творимо те,
що люди не в змозі
розвиваємо напрямки
творчих річок.
І блукаючи світом
по вулканічній дорозі,
називаємо Себе,
щоб зробити Свій крок.
