Такі густі нечесані ліси
іще не взяті осені рукою
і час згубився в шепоті краси,
що в зелень тишу заплела косою.
Такі незрушні тіні гір плечистих
гойдають даль затаєну доріг
і серпантином низає намисто
слідів асфальту швидкісний забіг.
Такі маленькі кольорові плани.
Такий широкий в неба горизонт!
Світанок в горах так нестримно рано
займає день у затінку висот.
А я собі все видивляюсь далеч,
крізь велич гір і незворушність їх, -
зловити б раз хоч десь в розлук обабіч
ту синь очей залюблених твоїх...
