В полі колос загубився на стерні,
Зерна сховались у краплях дощових,
Холод, моторошно, шанси у весні,
Жити лишатися, між трав польових.
День за днем минає, золоте тепло,
Забирає осінь у вечірній схов,
І лежать краплини немов чорне скло,
Зігріває зерна, до землі любов.
Сум розвіявся у багнюці сірій,
Весна насниться, спів птахів звабливих,
Колискова лине, змінився настрій,
У надії серце - зникнуть сумніви.
Понесе, їх вітер, наче у вирій,
Так і люди, то ж виживають нині,
Усі з вірою - омине їх ковід.
12.10.2020р
Сильні рядки, які чудово і зворушно відображені у вірші. Як би не було, а вірити будемо і все погане лишиться позаду. Доброго ранку, Ніночко та віри і надії побільше, бо без них ніяк.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую,Надійко!Нас тільки й тримає на ногах НАДІЯ!Гарного дня Вам ! Удачі!
Доброго ранку, Ніночко та віри і надії побільше, бо без них ніяк. 
