Кожен співає лиш пісню свою,
Й так – до останнього диху.
В когось той спів – як Бог дав солов’ю.
Інший мугикає тихо,
Линуть здебільшого ноти жалю.
В когось те соло виходить міцне,
Іншому зручно у хорі.
Скромне минає життя і шальне.
Гаснуть і звуки, й узори,
Як закінчиться сердечка пальне.
Пісню любові – в мажори!
26 квітня 2018
(с) Валентина Гуменюк
