Вам свіжих, чистих аркушів? З якого дива?!
Чернеток галки манівці довкруж накрили.
Склюють озимих й ярих засіву зернини,
Весну прийдешню поведуть крізь гай з тернини.
Данина пам’яті—сніжинки-витинанки—
Ховає за ажурами плакучі ранки.
В грудневім бешкеті вовтузяться хмарини:
Є в куполі небеснім, мабуть, теж шпарини…
Ліс, взутий в кирзяки, тупцюється на місці.
Сорока на хвості йому принесла вісті:
Дива, його плішивість – це гріхи людини,
Але вона чомусь не визнає провини.
Зустрінуть рік Новий поля смутні й неспані,
Аж до весни сади стоятимуть, мов п’яні.
Не актуально Дід Мороз чи Морозенко,
Коли снігами не вкривається земелька.
Дай людям чистого листа—й почнуть спочатку?
Клянуться, що сам Бог на нім приб’є печатку?
Лиш витягне полотна сніжниця з зимарки—
Накриють чистовик знов правки і помарки.
Дай людям чистого листа—й почнуть спочатку?
Клянуться, що сам Бог на нім приб’є печатку?
Лиш витягне полотна сніжниця з зимарки—
Накриють чистовик знов правки і помарки.
Чудово і так влучно сказано.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай людям чистого листа—й почнуть спочатку?
Клянуться, що сам Бог на нім приб’є печатку?
Лиш витягне полотна сніжниця з зимарки—
Накриють чистовик знов правки і помарки.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
