Гуляти б з тобою ночами
забутими вуличками
рідного міста.
Вдивлятись в неонові
вивіски,
та радіти, що немає нам
місця, де сісти.
Грітись обіймами й чаєм,
змальовувати будинки
кумедними жартами,
І, вдихати твоє повітря,
адже ці миті,
завжди залишаються
вартими.
Долоні вкриватимуться
втомленим холодом,
та у твоїх кишенях
завжди буде добре.
Місяць відбиватиметься
очима у скроню,
а з тобою я почуваюсь,
ти знаєш,
хоробрим.
Лежати на схилі та дивитись
радо на зорі,
розмовляти без рамок
й кордонів думками.
Ліхтарі завмиратимуть
і пірнатимуть в спокої,
а ми з тобою будемо
гуляти ночами.
