Для неї що було важливо?
Було б де квітку посадити,
Неначе мала безліч ласки
Яку не знала де подіти.
Щоб дома бУло завжди повно
І пирогів, і голубців,
Прикрасити щоб білі стіни
Малюнком мальв і горобців.
Щоб дітки вміли забавлятись
їх сміху щоби бив струмок,
Щоб радо за роботу брались,
Що і для рук і для думок.
Навчити донечку співати,
Синів - красу скрізь берегти,
У вишиванку гарно вбратись
Й на танці весело піти.
Для нього що було важливо?
Щоб те, що сіяв він, зійшло,
Щоб дерево, що посадив він,
Пустило листя й ожило.
Щоби родина завжди мала
І хліб, і сало на столі,
Щоб жінка усмівом стрічала
На ручках - діточки малі.
Щоб обладнати й збудувати
У хаті й поруч все для них,
Щоб творчу думку і натхнення
Було б в що вкласти кожен рік.
Щоби синів своїх навчати
Тому, що знає над усе,
Щоб блиск в очах свій передати
Отим, хто далі понесе.
На Пасхи свято всю родину
Він позбирає за столом,
А ось вона, у вишиванці,
Їм стеле гарним рушником.