У нашім домі, в нашій тиші,
Де кожен кутик нами дише,
І де удвох з тобою лиш ми.. -
І тільки місяць за вікном -
Давай пограємо у вірші..
Вгадаю,що ти зараз пишеш . .
В очах твоїх легка усмі́шка -
Напевне, знову про любов.
І ще,напевне,щось про ніжність..
Що ми з тобою - це наріжне.
І що у домі так зати́шно,
Коли ми разом - нам обом..
Легенький протяг на горищі
У комин щось шепоче нишком ..
І ще - старі читає кни́жки,
Що в спогад час нам залиши́в.
Тверді нелущені горішки,
Такі однакові і різні,
Легенько тріскають на призьбі
І чемно слухають вірші..
В віршах тепленько .. Все колишнє
Присяде майбуттю на ліжко ..
І скаже - знову буде літом
Осяйно - зе́лено усе!
Серпанком сонця оповите ,
Все мелодійно - соковите,
У Лету впишеться те літо,
У давні добрі світу свити,
Новим зпроміненим віршем!
І бу́де ще багато сміху.. І в наших душ завітні міхи -
Хоча в них є дрібні проріхи -
Нових щастинок нанесе!
Давай біля цієї ватри згадаємо,що вірші варті,
Щоб чути їх. І це - не жарти..
А тиша добре знає це..
P.S.
Ще наостанок - дописати..-
У долі гарно впали карти!
Коли ми разом - те́пле - все..
.
Ніжно, легко, отримала задоволення від прочитаного. Супер! 
Чкдово! 
