Тримаймо фарватер,
Оминаючи кляту пробоїну,
Усі сили характеру
Й душу стомлену, справжню, натомлену,
Киньмо в мить до мети,
Щоб зуміть зберегти
Нашу справжнюю вірність,
Нашу ціль – крізь життя,
Тільки з честю й любов’ю пройти.
Оминати з всіх сил,
Нам під силу й в буремнії течії,
Нам судьбою дано подолать
Безнадійно-надійні вітри,
Для майбутнього світу надію зуміть вберегти,
Й посадити зерно,
І надати йому прорости,
То як зійде воно
А із ним наші віддані очі,
І залишимо цвіт, а не вбогі забуті хрести.
Нам століть не спинить,
Та ми зможемо їх підкорити,
Збудувати між зараз і завтра
Незламні мости,
І від серця до серця любов передать,
Й пронести нашу справу,
Й наш шлях, не залишиться марним.
Нам до пекла, чи раю іти,
Все одно, до останнього подиху,
До останнього погляду в небо.
Тримаймо фарватер.
24.10.2021
Чудовий вірш. Актуально для нас, для України. Адже,самі обрали свою долю,тож тримаймо фарватер, щоб не зблудити, не тинятися манівцями, а впевнено йти до кращого майбутнього. Гарно написали, Миколо.
Тримаймо фарватер! І нас не зломати!Земля наша ненька,єдина, рІдненька! БорІмось! Єднаймось,щоби в країні пізнали щастя! 
