Козаки.
За «поребриком» - рашисти
Кривду сіють, горе жнуть,
Невгомонні шовіністи –
Тих хто правду каже – б’ють.
Брешуть світу, що не винні,
Що придумана… хула,
В найжорстокішій провині
Іловайського котла.
Не сховати підлі душі
За помиями брехні,
Порозкидані їх туші
У Донбасі по стерні.
По звірячому хоронять
Засекречені гроби…
Найсвіжіших… знову клонять –
Нові трупи, їх горби…
Не уміють мирно жити:
Сіють смерті, сіють зло…
Кров чужинську люблять пити,
Бо володар в них… ху…ло.
Зупинили вбивць, навалу –
Добровольці…вояки!
Не збороти укров славу –
Вольних духом!.. Козаки!
Тим рашистам та по ребрах
Так би надавати,
Щоб до кордону і півметра
Не змогли здолати!
.....
А Майстер молодець! Як не ділом, то хоч словом дав їм перцю!
Патріотично, вболіваюче за рідну неньку. Це наша реальність, на жаль, але вільний дух не здолати.
Гарно і майстерно пишете, Майстре. Незгасаючого натхнення.
Боляче читати.... Як же ворога прогнати.....душа болить...А ненька знову молить,щоби син повернувся, додому живим...
