Пам'ятаю твій звук усмішки,
Дуже радості хихотіння.
Пам'ятаю муки-мурашки,
Від слідів на щоці проміння.
Пам'ятаю в руках ромашки,
Що пробуджують жар-хотіння.
Пам'ятаю, як йшли ми пішки,
І навколо було цвітіння.
І ніхто, крім самотньої пташки,
Не завважив мого падіння.
Пам'ятаю, лишилось півпляшки,
В голові лиш тяжке гудіння.
Пам'ятаю, ти їв фісташки
І ховав десь від них лушпиння.
І так само й сліди від чашки -
Перевірка мого терпіння.
Та не знала твої замашки,
І наївна від того тремтіння,
Довіряла всьому заввиграшки
І чекала свого прозріння.
І тоді відважна комашка,
Я забралась з твого павутиння,
І тоді зав'яли ромашки,
Я ж забула своє видіння.