Війна захопила мої рими у вогняний полон, наклала печатку мовчання на скромні пісні моїх думок і фантазій. Розлила жалі , гіркоту і розпач.... Але тепер я точно розумію що на цьому світі для мене найцінніше. Тому, починаючи від цього часу, я більше не пожалію теплих і ніжних слів для близьких і рідних мені людей, не пожалію обіймів і поцілунків.
Бузковий сад
Колись я загадала на зірках,
Щоб був ти поруч на яву і в снах
І так зробив зірковий чарівник,
Що квітне сад для мене круглий рік.
Я заблукала у твоїх стежках,
У пахощах й яскравих кольорах...
Чи знаєш, що ти мій бузковий сад,
В якому не знайти шляху назад?
І скільки за життя втекло води...
Де б не була , а повернусь сюди
І звідси вже нікуди не піду,
Бо щастя у бузковому саду.
12.05.22.
