Біля стіни примостилися квіти. Біле на білому - геть невиразно. Їм доведеться щосили біліти, Аби на смак не пізнати поразку. На видноколі готується злива, Буде гульбасити в сірому платті. Бути таким, як усі, некрасиво. Бути інакшим - замало завзяття. В тої ромашки навиворіт серце, Кольору першого літнього меду. Будемо клеїти вази до скельця Та становити розлогі букети. Гнеться білявка, заламує руки, Струшує грудочку граду з волосся. Знімемо маску, костюм і перуку. Зробимо те, що квіткам не вдалося. © Юлія Красіна 2022
ID: 951191 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 22.06.2022 13:00:03 © дата внесення змiн: 22.06.2022 14:47:09 автор: Юлія Красіна
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie