Молочний Шлях твоєї неземної вроди,
залишив відтиск в пам'яті природи,
твої думки поглинають зоряні плеяди,
а очі ярчіш за всі земні смарагди й діаманти...
Актори світових театрів, всіх народів та віків,
неможуть передати й крихти недосяжних почуттів,
Примара опери, Лускунчик, Фігаро та Жизель,
у порівнянні із твоїми почуттями, тисячі пустель...
Реверанс фантазії у безодні чудернацьких мрій,
шедеври створює й прагне дух мій до великих дій,
Тебе звеличую у пошуках божественної чистоти,
де погляд твій направлений до одвічної мети...
Історія не має здогадок про хід подій,
де світ зійшовся воєдино, твій і мій,
сузір'я в танці поринають у бездоннеє вино,
а ми з тобою справжніми почуттями живемо...
Накриває в бурхливім морі вже дев'ятий вал,
а в мені палає Сонця в стократ ярчіший шквал,
твої прекраснії вуста, терпкий амброзії нектар,
а голос, мов ораторського мистецтва дар...
Анклав сердечний розширяє зоряний горизонт,
розкриває потяг мій твій філігранний фронт,
метафори не в силах передати сенс нашого життя,
але Ти в оркестрі серця мого, скрипка вічного буття...
