Жили собі два голуби в сім'ї
Кохалися, раділи долі
Їм заздрили, навіть, солов'ї
В їхній безкрайній і палкій любові.
Голуб голубку свою кохав
Голубка голуба звала дивом
Він із "завдань" до неї стрімко мчав,
Для неї був він тільки одним, єдиним.
Зривались разом в неба синь
Ширяли на край обрію планети
Їй так хотілось, щоб від нього був син
Та доня зайняла всі його пріоритети.
Жили собі, раділи всі життю
Мріяли, мали плани на майбутнє
Насолоджувалися в двох своєю молодістю,
Він біля неї відчував себе могутнім.
Та обірвалось їхнє щастя в мить
Коли двухголовий на горизонті об'явився
І зрозумів голуб, що того вже не спинить,
Він за сім'ю з орлом безжально бився.
Московський птах злітає, крилом б'є
Маленький голуб маневри виробляє,
Після останньої атаки він не встає,
Орел його безжально добиває.
Зірвалась з пташенятком в неба синь,
Ширнула на край обрію планети
Їй так хотілось, щоб із ними був він,
Але лише на сонці видно три маленьких силуети.
