я тебе знаю.
ти завжди так пишно сидів у сідлі.
тебе називали відповіддю на всі сподівання народу,
та все, що ти вмієш ― це множити
непевність та ентропію.
візьми чого тобі треба; решту залиш мені ―
ти, спожитий споживачу зі споживацького кошика.
хочеш знайти собі вдячних друзів ―
ступни один раз вперед,
споживачу, бо ти ніколи
не приходиш, коли тебе кличуть;
бо ти все життя просидів
там на високій скелі на морі, ―
а якщо ти не віриш, зроби, що кажу.
ти все ще маєш свої, як ти кажеш, шанси.
переможців не судять; хоробрим вклоняється світ.
все ж обачайся: ти ходиш по кризі,
а це ― небезпечніше, ніж по воді.
крига дедалі тоншає,
колись ти був розумнішим,
а тепер сам себе обплутав
ланцюгами своєї брехні.
ти ще не знаєш, та я вже бачу напевно:
всі королівські коні та всі королівські пси
зберуть тебе докупи ― лиш тільки попроси
all the king's horses, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=Hu1XjzgMRz0