Из цикла “Share a moment”
----
Я просто хочу поделиться моментом: // I just want to share a moment:
в оранжевой занавеске свет застрял между окном и выходом
к сознанию:
я могу спутать это место,
забор окрашенный в зелёный цвет и лестницу к мусорнику,
пока не открою двери, пока не почувствую:
сирена растворяется в вечернем шуме, в ночи
человек выходит из тени широкого дерева
к фонарному островку, исчезает в темноте комендантского часа.
Ведь слово, вовремя не сказанное,
может солгать и не прорасти, оброненное по дороге,
косточка ягоды сомнений
(створки окна
это о них писал Аристотель: мимезис, я
открываю створки, отворяю окно навстречу
названному
и
неназванному
כמונו).
(Перевод с украинского)
------
Я просто хочу поділитися моментом: // I just want to share a moment:
в помаранчевій фіранці світло застрягло між вікном і виходом
до свідомості:
я можу сплутати це місце,
пофарбований у зелений паркан і сходи до смітнику,
поки не відчиню двері, поки не відчую:
сирена розчиняється у вечірньому шумі, вночі
чоловік виходять із затінку широкого дерева
до ліхтарного острівка і зникає у темряві комендантської години.
Адже слово вчасно невимовлене
може збрехати і не прорости, зронене по дорозі,
кісточка ягоди сумнівів
(дужки вікна,
це про них писав Аристотель: мімезис, я
відкриваю дужки, відчиняю вікно назустріч
названому
і
неназваному
כמונו).
