Як би я хотіла стати на коліна
І сказати:"Господи,спасибі
Ти мене не кинув."
Але на коліна стати поки я не можу
Тому,прости Боже,як є хвалу приношу:
За те,що стежку Ти показав в життя,
Не кинув,вів мене до каяття.
За те,що у тяжку годину заговорив до мене:
"Я тут,з тобой дитя,не бійся."
Я Біблію взяла - сльоза з очей скотилась.
О Господи,прости,що я в житті з дороги збилась.
Що відвернулася,забулася про Тебе.
Шукала щастя у гріховнім світі.
А ти мене не кинув і у важку хвилину
Прошепотів тихенько:"Я тут,дитино!
Чому мене не приймеш?"
І ось своє серденько я для Тебе відчиняю -
Живи у нім мій Спасе,я Тебе благаю.
Валентина Онищук
