|
Осінні барви
В листопаді минулого року одержала запрошення з видавництва « Лілія» :
Наша країна багата талановитими людьми. Особливо на ниві поезії, прози, піснярства, сатири. Сплине не так багато часу і з’являться нові зірки сучасної української літератури: новий Шевченко, Франко, Леся Українка та інші. Адже не може бути так, що Божий Дар зникає, він обов’язково передається від покоління до покоління, викристалізовуючи в собі душу народу, який його плекає.
Запрошуємо Вас взяти участь у новому літературному альманасі «Осінні барви», покликаному показати, якою багатою талантами є наша земля.
Переглянула свої роздуми і направила їх в видавництво.
Осінні барви ( одержала альманах в минулому році)
Тамара Швець м. Дніпро
*** Осінь золота, красою всіх зачаровує! Листя опадає,колір свій міняє! Змінюється настрій наш і почуття. Природа врожаями віддячила. Праця людей на користь,в погріба.Всевишній подарував життя !!! 13.10.21
*** Природа осені вражає своєю красою і непередбачуваністю. Різнобарвні кольори дерев і рослин, зміни погоди і настрою, впливають на самопочуття, яке так важливо зберегти в робочій формі, щоб насолоджуватися дарами природи і всіма можливостями для повноцінного і щасливого життя. 28.10 18
*** Осіння казка. Осіння пора приховує багато загадкового і надзвичайно цікавого – це стиглі плоди в городах і садах, цілющі трави, ягоди і гриби в лісах, дари Всевишнього для нас людей, збирай, смакуй, дякуй за щедроти і насолоджуйся життям.
***Як багато пісень і віршів про осінь ... .У кожного свій погляд і кожен чує свою особливу мелодію ... Для мене осінь відіграє особливу роль, так як в осінній день я з'явилася в цьому дивовижному світі, і перший клас і життя сімейне осіннім часом почалося .. . 25.10.19
*** Мінливі осінні дні, холодок і вітер дають про себе знати і настрій від цього залежить, змінюється, як би цього і не хотіла. Уміння управляти собою, як важливо кожному в осінні дні… Налаштуватися на позитив, спілкуватися, здоров’я зміцнити, імунітет підвищити, думки очистити, плани свої переглянути… Намагатися новому вчитися, застою в думках і справах не допустити… Всевишній такий настрій схвалить, допоможе і підтримає щасливим, повноцінним життям жити!!! Потрібна лише віра в це чудо!!! За все, що маємо – дякувати, дякувати, дякувати!!! 1.11.19
*** Після дощику осіннього сонечко в віконце зазирнуло… Життя продовжується, крок за кроком – нове, нове, виникає на шляху, важливо відчувати природу, розуміти і поважати людей. Натхнення, гармонія в душі – підказка прийде завжди. Розвивати свої здібності, знання, цінувати час, любити все, що оточує нас! Серце своє теплом, добром, радістю наповнити, посмішку щиру подарувати – щасливим відчувати себе! Подякувати Всевишнього за все! 30.09.19
*** Осіння прогулянка… Опале горіхове листя на землі. Горішки – цінний хліб для всіх. Лежать і тут і там – скрізь. Кущ калини усипаний гронами! Золота осінь. прекрасна пора!!! Вівчарка Лада поруч, ласки чекає… Погладжу, заспокоюся, вона струхнеться… І тільки лише тоді мені лапу подає. За день накопичений негатив, адже це факт. Тварини – психологи, помічники. Уміють розрізняти людей. Настрій від них свій не приховати. Лише щиро їх попросити, допомогти і підтримати. Адже вони віддані так нам. Сумнівів немає – допоможуть, знімуть стрес. Тим самим самопочуття покращиться.Підбадьориться, посміхнеться людина. Головне цінувати хвилини життя, подаровані Всесвітом! Всевишнього дякувати, дякувати, дякувати!!! 4.10.21
***Горлиці на горіхові… Вже багато років назад до нас на подвір’я завітали горлиці, поселились на горіхові. Які це розумні птахи, як вони реагують на настрій господарів, відношення в сім’ї. Наша вівчарка їх навіть не чіпає, мабуть розуміє, що це наші друзі. Не один раз вони будували на горіхові гніздо і виводили пташенят. Мені дуже подобається за ними спостерігати, фотографувати, вони як барометр наших думок… якщо з’явилась на душі тривога, роздратування і не в змозі сам себе заспокоїти – одразу вони вилітають з подвір’я. Коли їх немає, я розумію,що у нас щось негаразд і терміново слід змінювати настрій , відношення в сім’ї. Як радію, коли вони знову повертаються, ходять по подвір’ю, воркують – значить наступила гармонія в наших душах і навколо нас… В один рік до нас на горіх біля будинку прилетіла білосніжна горлиця, якої я раніше в наших місцях не зустрічала, мені вдалося її теж сфотографувати, треба лише відшукати це фото. Вирішили поповнити свої знання про горлиць. 28.06.19
*** Відкриваю себе, як книгу – невідомий, загадковий світ! Під тиху мелодію думаю, що сьогоднішній день мені обіцяє! Розкладу по поличках думки і крізь своє серце пронесу, що важливіше, що нове зробити, двері в таємничий світ відкрити! 30.10.19
*** Поглянути на світ з польоту птаха, для захоплення немає межі. Ліс, поле, річка – як картина, зібрали все в собі єдине. Здається, картину ткали, уміло нитки підбирали. Велич, цілісність природи, не передати тільки погоди… 2009
*** Загадковий небесний простір! Подобається фотографувати чарівну природу, яка невід’ємна від чаруючого неба над нами. В різні періоди зроблено численна кількість таких знімків Небозвід чарує, Всевишній через нього оцінює наші вчинки і це відображається кожний раз по новому, неповторно!!! Не все можна побачити очима, а набагато більше можна відчути чуйним серцем, коли гармонія в душі і з оточуючим світом!!! 2019
***Дуже люблю вдивлятись в зоряне небо, дякуючи Всевишнього вечірньою порою, а також вдень в небо з плаваючими на ньому, як кораблики, хмаринками. Особливо дивувалась чаруючою красою неба, коли лежала в лікарні, в багатьох моїх віршах це відображено. Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів... Згадала 2014 рік… Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами… прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумовий надувний човен і пливли по Дніпру, я в цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і масою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби. Спогади про цей відпочинок – «грибна охота» я напишу пізніше… 2019
***Зуміти і зробити неможливе - мрії кожного. Організувати все в житті так як хочеться, залежить, в основному від нас. Зжити пороки - лінь і слабкість. Якщо любити людей і світ навколо - турботи побутові стануть дріб'язкові. Які ми багаті всі земляни! Нам Сонце світить, блакитне небо, навколо ліса, поля, моря і річки ! Всевишній стільки людям благ вручив! Милуйся всім цим, насолоджуйся життям, люби,дружи, виховуй дітей, і головне працюй. 30.11.20
***Тяжіння поглядів, душ і сердець. Кожен в пошуку собі подібних. Споріднених, надійних чекає розуміння. Земля, повітря, небо, вода, природа, оточення, вбирає в себе тепло і доброту, а негатив відштовхує, відкидає . Наш настрій від цього залежить, Тяжіння небесної гладі заворожує погляд . Оптимісти з позитивом трудяться, мріють,
цінують кожну хвилину життя, Всевишнього за все дякують !!! 10.09.21
*** Приїхали внучата Марія і Аліса. Поки Аліса гуляла з татом і мамою у дворі, ми з дідусем розмовляли з Марією, вона старшокласниця. Розповіла нам про навчання, захоплення, враження про екскурсії під час канікул Онучка Аліса відразу запитала: коли буде урок малювання? Підійшли до комп'ютерного столика, Аліса присіла зі мною поруч на кріслі. Дістали фарби, пензлики. Показала їй свої 12 малюнків за минулий день, запропонувала поставити оцінки. Аліса дуже захопилася цим заняттям. Посміхаючись ніжно, старанно виводила різні цифри під малюнками і говорила: красиво, мені подобається. Я, жартуючи їй відповідала, що хвилююся, яка буде оцінка. Дідусь зайшовши до нас в кімнату запитав: чим зайняті? Ми майже в один голос відповіли: у нас урок малювання. Потім ми захоплено розмовляли і малювали. Аліса розповідала про садок, сестричку, тата, маму, дідуся Валентина та бабусю Нату, про те що у неї є вже телефон і сама вміє дзвонити, рахувала до десяти англійською мовою. Намалювали два загальних малюнка, ще два Аліса і один я. Запросили нас обідати, урок довелося перервати. Ми швидко склали фарби і малюнки і пішли в іншу кімнату. Який позитив випромінюють маленькї діти ,він захоплює,тішить,надихає !!! Дякую, дякую, дякую Всевишньому за кожну подаровану хвилину життя !!! 10.10.21
:***Хвилини життя - дар Небес! Любити, любити, любити! Всевишнього дякувати, дякувати,дякувати! Ранок зустрічати, трудитися, надихатися! 28.10.21
***Приїзд внучат. Зять із онуками приїхав, їх залишив погостювати, а сам поїхав у справах. Внучаті наші підросли, позитив, любов, тепло від них виходить. Марія, старшокласниця, привітна, вихована, гарні манери, вишукано одягнена, дві піци привезла. Аліса - молодша онука, як тільки курточку і шапочку зняла, до мене так ніжно притиснулася, обняла, коробочку з печивом у вигляді гарбуза подала. Сказала, на майстер класі приготувала сама, для нас з дідусем ліпила та розмалювала помадкою сама.
За обіднім столом з онуками сиділи, з цікавістю слухали розповіді їх про школу, садок, захоплення. Радісні почуття переповнювали нас. З Алісою потім ми малювали. Оцінила малюнки за минулий день мої. Поки ми фарби розклали, зять приїхав. Аліса старанно намалювала один рисунок. Склала їм у пакетик гостинці, хоч вони відмовлялися як завжди. Діти, онуки – щастя, радість для сім'ї, з ними пов'язані всі бажання, мрії,
Всевишньому дякую за зустрічі та спілкування з онуками, дітьми.30.10.21
*** Ранок! Прокинулася! Я жива ! Подарунок Всесвіту ! Можливості відкриті - працювати, рухатися, світ пізнавати, помилки виправити, любити, дружити, спілкуватися, дякувати, життям насолоджуватися, та хіба можна всі їх перерахувати. Кожна хвилина життя така цінна та важлива! Всевишнього дякую за цей дар!!! 25.11.21
***Осінньо-зимовий морозець - явище природи. Всевишній так Землю лікує – треба прийняти, зрозуміти, що все для добра . 2021
В обіймах осені по світу я блукаю,
Стежками рідними , знайомими з дитинства...
В садочок зазирнула яблуневий,
Плоди там соковиті, різнобарвні на гілочках,
Безліч опалих в травичці заховались...
Спогади навіяло,про те , як садочок ми саджали,
Вже чотирнадцять років після того пролетіли...
Вік срібний наступив, здоровячко ослабло...
Садочок.деревця, як все в природі, уваги потребує.
Саджаємо, доглядаємо,працюємо старанно.
Що не завжди вдається,хоча бажання завжди є...
Яка земля родюча українська, подарунок щедрий,
Весною ніжний цвіт милує ,
Восени стиглі,соковиті і смачні плоди
Цінуємо життя , поклін низький землі родючій ,
Всевишньому подяку у Всесвіт посилаємо за все,що є ! 16.09.22
В обіймах осені в лісочок зазирнула ,
Осінній ліс барвистий по своєму вражає.
Листочки на деревах міняють колір,опадають,
Грибочки після дощика зьявились,корзинку в руки і збирай.
Чарівна осінь наступила,пора врожайна,щедра і грибна,
Всевишньому подяку у Всесвіт посилаю за все,що є ! 17.09.22
ID:
960140
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.09.2022 14:56:07
© дата внесення змiн: 20.09.2022 10:54:55
автор: Тома
Вкажіть причину вашої скарги
|
Щиро дякую за підтримку,взаємно !
Чудово! 
