Космос тече в наших венах подолих,
Пролітає потоком стрімким до небесних зірок.
Не видно у спектрі - ми лиш відбитки думок
Як маленькі амеби тяжієм небуття споглядати,
Шукаєм себе, а знаходим буття́́
Рутина, що крок, то вічність секунди гайнула у прірву,
Людина завжди то й шукає сакральність без сенсів
Священним вважає своє віроломство!
Живе поза часом, в думках минулих образ -
Маленька пилинка в безмежній космічній пустелі.
