|||паника|||
1.
орёт сирена свою бесконечную песню о тревожном настоящем
ААААААААААААААААААА
рассыпает буквы во все стороны словно последний снег
падают они на дороги крыши через открытые форточки залетают в квартиры и в наши рты
разглядываем в окнах столбы дыма подпирающие небо
глотаем А как муху что неудачно проложила маршрут
теперь у тебя в горле и у меня в горле застряла рыбья кость буквы А
да разве кость - целая рыбья голова
выпадает изо рта как горячая картофелина
разбивает тарелку и чашку
вот и позавтракали
2.
чем дальше от дома тем тяжелей становятся рюкзаки
останавливаемся отдохнуть
выпрямить спины
отдышаться
попить воды
раскрываем рюкзаки как тайны
а там среди всех наших вещей
буквы А
кто их упаковал
| не я
| и не я
в ы к л а д ы в а е м в с ё и з рюкзаков
вытряхивая мусор букв на холодную землю
складываем вещи
идём
останавливаемся
перебираем вещи
опять вытряхиваем эти проклятые буквы А
складываем вещи
идём
вытряхиваем
и сколько бы ни останавливались
сколько бы ни вытряхивали
рюкзаки всё тяжелей
3.
если много раз повторять одно и то же слово
оно в конечном счёте потеряет всякий смысл
| паника паника паника паника паника пАника | паника паника паника паника паникА паника паника паника паника пАника паника | паника паника паника паника паникА паника паника паника паника паникА паника паника паника паника паника | паника пАника паника паника паника паника паникА
| война
4.
эвакуировали тела
а себя забыли
мы где-то далеко-далеко
затоптаны чужими ботинками
в собственном доме
18.04–02.05.2022
(Перевод с украинского)
|||паніка|||
1.
кричить сирена свою нескінченну пісню про тривожне теперішнє
ААААААААААААААААААА
розсипає літери навсібіч наче останній сніг
падають вони на дороги дахи через відкриті кватирки у квартири й у наші роти
роздивляємось у вікнах стовпи диму що підпирають небо
ковтаємо А наче муху яка невдало проклала маршрут
тепер у тебе в горлі й у мене в горлі застрягла риб’яча кістка літери А
хіба там кістка — ціла риб’яча голова
випадає з рота як гаряча картоплина
розбиває тарілку й чашку
от і поснідали
2.
що далі від дому то важчими стають рюкзаки
зупиняємось перепочити
випрямити спини
віддихатися
випити води
відкриваємо рюкзаки наче таємниці
а там поміж усіма нашими речами
самі літери А
хто їх спакував
| не я
| і не я
в и к л а д а є м о в с е з рюкзаків
витрушуємо сміття літер на холодну землю
складаємо речі
йдемо
зупиняємось
перебираємо речі
знову витрушуємо ці кляті літери А
складаємо речі
йдемо
витрушуємо
і скільки б не зупинялися
скільки б не витрушували
важчали рюкзаки
3.
якщо багато разів повторювати одне слово
воно врешті втратить будь-який сенс
| паніка паніка паніка паніка паніка пАніка | паніка паніка паніка паніка панікА паніка паніка паніка паніка пАніка паніка | паніка паніка паніка паніка панікА паніка паніка паніка паніка панікА паніка паніка паніка паніка паніка | паніка пАніка паніка паніка паніка паніка панікА
| війна
4.
евакуювали тіла
а себе забули
ми десь далеко-далеко
затоптані чужими черевиками
у власному домі
