Цитуючи Шекспіра, велич бачу
У тому, щоб боротись до кінця,
Оскільки на кону в нас трохи більше
Ніж почесті і право праотця.
Дивлюся з викликом в майбутнє і не плачу,
Бо не збираюсь я чекати каяття.
Прощення може заслужити на додачу
Лиш той, хто віддає без співчуття.
Щось віднайду, а щось найкраще й цінне втрачу,
Бо не шукаю я у друзів укриття.
Мені природа не дала думки про втечу,
Хоча такими сильними зробила почуття.
А завтра буде як вчорашній день і знову
Я в бій піду, почую звук серцебиття.
Та знаючи, що маю ціль високу,
Ціную як ніколи я життя.
