«In der Mandel – was steht in der Mandel?
Das Nichts...»
(Paul Celan)
Дерево синіх ілюзій
Височить самотою
Серед пісків пустелі
Поснулих душ.
Мовчання
Сірим попелом
У долоні троянд
Сиплеться замість золотого піску
Променів
Клепсидри Сонця –
Божества гелонів.
Народ, що живе в Небі,
Понад хмарами міфів
Про мореплавців «Арго»
Дізнався, що сон
Про чорного лебедя дочки Тестія
Зітканий з овечої шерсті
На верстаті Арахни-ткалі
Там – за мурами Ольбії.
Між горобиною й прірвою
Ночі
Мальований візерунок
Риб і зірок
Крейдою на стіні, за якою
Дім, який не належить нікому,
Фіалка, яка належить собі,
Сон, який був тобою,
Нічна варта, що очікує сходження
Зірки Іштар.
А там – за ріками й криками,
За крісами й крисами
Вавилон – цегляний Баб-Ілі
Кадінгір недоречний,
Що буде зруйновано наніц
Незабаром.
Цікаві переплетення думок, яскраві образи, мудрість і глибина. Знову Пауль Целан - яскрава і трагічна постать... я думав, що він француз, а виявляється, що наш земляк. Щасти ВАМ!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так! Пауль Целан з Чернівців. І багато писав про Україну. Просто доля трагічна його занесла до Франції....
гарно про браму Бога що дотепер лежить в руїнах в пониззі Євфрату...
не доходить значення мигдалевого епіграфа Целана...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пауля Целана зрозуміти важко... Я багато років читаю його твори, але інколи для мене теж його фрази лишаються загадками, які зрозуміти важко, які кожен читач розуміє по своєму...
Дякую за відгук і розуміння! 
Цікаво пишите! 
Майстерно!То ніби потрапляю в казку. 
