2 3 2 ⠀⠀Льодяник
⠀
Про́шу, змотай в кінець, немов чарівни́к,
Як не навчивсь назад вертатись в початок,
Місто встає красиве, мов льодяни́к,
Ча́йки кричать на рибу. Кішки на ча́йок
⠀
Тато вернувся в нашивках і орденах,
Маму не тіпає вже від гуркоту грому,
Противобо́мбові схови - не при ділах.
Вдома бабуся. Вернулись менші додому.
⠀
До новоріччя ялинку холод веде,
Тітка Наташа до нас мабу́ть завітає,
Всі в магазині жартують з неї незле,
Гривні на євро коли вона обертає.
⠀
Менший не вірить, що люди спали в метро,
Запах бо там несмачний та мі́сця замало,
Знає лише́, що назвали йме́нням Дмитро,
Радо на честь рятувальника із підвалу.,
⠀
Перемотай-но, будь ласка, аж на кінець,
Досить, - настали часи для монтажних ножиць,
Перемотай врешті-решт, прошу, хай йому грець,
Болю, який перено́сити вже не можна.
⠀
Лампа засвітить. Пес заскиглить в куті,
Час прогулятись, бо уже я скучаю.
Милиці тато ві́зьме знову свої.
Вікон лиск, - як льодяникі́в. Крики ча́йок...
⠀
Яро горять на вулиці ліхтарі,
В місті до миру звикнули, дяка Богу,
Радощі втішні ллються там нагорі:
- Бач, а вони отримали Перемогу!
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
Alja Khajtlina
1 д. ·
232
Перемотай, пожалуйста, на конец
Раз уж ты не умеешь вернуть к началу.
Город встаёт красивый, как леденец.
Чайки кричат на рыбу. Кошки на чаек.
Папа вернулся в нашивках и орденах,
Мама уже не вздрагивает от грома.
Бомбоубежище больше не при делах.
Бабушка дома. И младшие тоже дома.
К Новому году становится холодней.
Тётя Наташа приедет в гости, наверно.
Все в магазине подшучивают над ней
Гривны она пересчитывает на евро.
Младший не верит, что люди спали в метро,
Там ведь невкусно пахнет и места мало,
Знает лишь, что назвали его Дмитро
В честь молодого спасателя из подвала.
Перемотай, пожалуйста, на конец
Хватит, настало время монтажных ножниц.
Перемотай, пожалуйста, наконец,
Боль эту долго вытерпеть невозможно.
Лампа зажжётся. Пёс в углу заскулит -
Время гулять со мной, я совсем скучаю.
Папа привычно возьмётся за костыли.
Окна блестят леденцами под крики чаек.
Ярко горят на улице фонари,
Город не ждёт подвоха - войны, беды ли.
Там, наверху, смеются - смотри, смотри,
Видишь, они справляются. Победили.
ID:
962889
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.10.2022 11:14:03
© дата внесення змiн: 16.10.2022 14:01:49
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
