Коли ти втомишся страждати
І пити напій із полину,
Тоді ти можеш написати.
А я? А я тебе зустріну.
Тому що це мені знайоме:
І біль, і смак цього напою,
І біг від себе та по колу,
І біг від тебе й за тобою.
Ми разом будемо мовчати,
Вдихати серцем нашу тишу.
Душею душу зігрівати,
Хіба можливо бути ближче?
Але свій напій із полину
Ти маєш, все ж таки, допити.
Тоді пиши, а я зустріну,
Щоби по-справжньому любити.