У Варшаві сьогодні сніг.
Сіре небо туман вдихає.
Бог тут вкотре мене зберіг
І додому вже повертає.
У Варшаві ще поки день.
Я іду до старого міста,
Вся дорога туди з пісень,
Що нагадує серцю Вісла.
Я заходжу повторно в храм
І беруся за руки з Богом.
Моє серце забрав орган.
Що чекає там за порогом?
Що чекає там за кордоном,
Де раніше жила життя?
Моя біль під моїм пероном
І немає в ній вороття.
Я стискаю за руку дужче.
Боже, як мені далі бути?
Всі дороги знов стали вужчі.
Як свій шлях у житті відчути?
