Що за дивна весня́на пора:
Враз під небо злетіла віхола!
Це зима на прощання заїхала,
Й залиши́лася біла гора.
Що робити лелекам в снігах?
Не чекали ще їх додо́моньку,
Не свари на хурделицю, соненьку!
Холод силу забрав у ногах.
Що за добрий буває народ! -
Доброти нескінченна вервиця.
Там, диви, і усе перемелеться...
Буде буськів ще повний город.
Що за дивна весня́на пора:
У саду розгулялась віхола!
Цвіт вишневий летить попід стріхами
І в хрущів попід крила - жара.
